- одиниця
- -і, ж.1) Найменше ціле число, перше в десятку, а також цифра 1, якою воно позначається. || тільки мн. Числа від 1 до 9, а також цифри, що їх позначають. || тільки мн. Останні цифри багатозначних чисел.2) Найнижча оцінка успішності в навчанні за п'ятибальною системою, що означає "дуже погано".3) Умовна величина, яку прийнято за основу при вимірюванні, визначенні однорідних з нею величин.••
Біржова́ одини́ця — мінімальний стандартизований обсяг продажу конкретного товару.
Грошова́ одини́ця — грошовий знак, елемент національної грошової системи, який служить для порівняння масштабу цін усіх товарів.
Міжнаро́дна розрахунко́во-грошова́ одини́ця — умовні (штучні) валютні одиниці, що їх застосовують для порівняння міжнародних боргових зобов'язань, платежів та ін.
Одини́ця ануїте́та — одиниця нагромадження резервів в умовах колективного страхування.
Одини́ця да́них спец. — складова частина структури даних, прийнята в системі.
Одини́ця кі́лькості інформа́ції спец. — одиниця для вимірювання кількості інформації у повідомленні.
Одини́ця оподаткува́ння — одиниця масштабу оподаткування, яка використовується для кількісного вираження податкової бази.
Одини́ця страхово́ї су́ми — кількісно виражена частина страхової суми, яка служить основою для встановлення тарифів та обчислення платежів страхувальника.
Одини́ця торгі́влі — стандартний обсяг контракту на товарній біржі.
Одини́ця уго́ди — мінімальна партія (кількість) товару або цінних паперів, яка необхідна для укладання угоди купівлі-продажу.
Позасисте́мна одини́ця фізи́чної величини́ — одиниця фізичної величини, яка не входить до жодної із загальновизнаних систем одиниць фізичних величин.
Похідна́ одини́ця фізи́чної величини́ — одиниця фізичної величини, яка утворюється з основних одиниць з використанням рівнянь, що зв'язують фізичні величини.
Програ́мна одини́ця спец. — самостійно оформлена частина програми – речення мови програмування (оператор, команда).
Ра́строва одини́ця — одиниця виміру, що визначається відстанню між центрами суміжних пікселів.
Склада́льна одини́ця — одиниця промислової продукції у вигляді виробу, складові частини якого підлягають з'єднанню між собою за допомогою складальних операцій на підприємстві-виготовлювачі.
Скла́дена одини́ця інформа́ції спец. — у базах даних – одиниця, що є агрегатом даних.
Това́рна одини́ця — цілісна одиниця товару, що характеризується показниками величини, ціни та іншими атрибутами.
4) Окрема особа, індивідуум. || тільки мн. Небагато, мало хто; деякі.••Шта́тна одини́ця — посада, передбачена штатним розписом, а також працівник, який обіймає цю посаду.
5) розм. Те саме, що одиначка.6) Окрема частина чого-небудь, що становить відносно самостійне ціле.••Бойова́ одини́ця — з'єднання бійців одного роду військ, а також військових частин, що становлять певне ціле і перебувають під єдиним керівництвом.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.